Львівський депутат судиться за карамельки

Співвласник «Майстерні карамелі», депутат Львівської міськради Артем Хмиз отримав патент на технологію виробництва карамелі, що використовується в цілому світі, і тепер вимагає від конкурентів – київської кондитерської – припинити порушувати його авторські права.

Фото: business.ua

Фото: business.ua

«Привіт! Я Олена і сьогодні на мене подали до суду», – такий запис з’явився на фейсбук-сторінці киянки Олени Токар.

У лютому 2013 року Олена разом із чоловіком відкрила бізнес із виробництва карамельок ручної роботи – кондитерську LOL&POP. Тепер у них вимагають цей бізнес припинити.

Позов подав один із співвласників відомої у Львові мережі «Майстерень карамелі» Артем Хмиз. Перша кондитерська мережі відкрилась у Львові у квітні 2013 року, а зараз мережа налічує 8 кондитерських у різних містах України.

Як зазначено у позові, копія якого є у розпорядженні “Закупів”, у вересні 2013 року Артем Хмиз отримав патент на корисну модель «Спосіб виготовлення карамельних цукерок», яку винайшов разом із своїм партнером по «Майстерні карамелі» Андрієм Дзюбаном. Впродовж 2013-15 років Артем Хмиз також зареєстрував 5 патентів на промислові моделі «Цукерка» та «Цукерка Троянда». Відтак він просить суд захистити його авторські права і заборонити відповідачам виробництво та продаж карамелі, схожої на запатентовану ним та виготовлену у захищений патентом спосіб.

patent01

patent02

patent03

patent04

patent05

patent-hmyz01

Відповідачами у справі виступають ФОП Олена Іванівна Токар (мати авторки згаданого вище посту, на яку зареєстровано кондитерську LOL&POP) та львівський підприємець Микола Миронович Сахринь. За твердженням позивача, Микола Сахринь продавав схожі на запатентовані цукерки на вул. Сербській, 9 впродовж шести днів – “з 11.04.2015 до 15.04.2015”.

Олена Токар переконана, що «підприємливі» хлопці зі Львова» просто хочуть вижити її з ринку. «Навіть в самому позові вже є невідповідність. Тому що наша компанія з’явилась на ринку України раніше від компанії громадянина Хмиза. По-друге, ми маємо зареєстровану в харчовій лабораторії рецептуру та технічні умови, а також виміри харчових проб наших цукерок, що датовані травнем 2013 року – ще до отримання Хмизом патенту на корисну модель», – зазначила вона у розмові з кореспондентом “Закупів”.

Сама Олена Токар теж оформила патент на виробництво карамелі – у січні 2015-го. «Оскільки нам погрожували патентами з 2014 року, юристи порадили також зареєструвати патент. Що ми і зробили», – пояснює вона. Запатентована Оленою технологія схожа на ту, яку запатентував Артем Хмиз.

patent-tokar01

Способи виготовлення карамелі, запатентовані Артемом Хмизом та Оленою Токар

Метод Артема Хмиза

1. Спосіб виготовлення карамельних цукерок, який включає приготування цукрового сиропу, шляхом розчинення цукру у воді при перемішуванні та нагріванні суміші до температури 140-160°С, уварювання цукрового сиропу, додавання до нього натуральних ароматизаторів, охолодження отриманої карамельної маси та додавання до неї харчової кислоти та натуральних барвників, розділення карамельної маси щонайменше на дві частини, окрему обробку кожної частини, формування карамельних цукерок, який відрізняється тим, що в цукровий сироп при досягненні ним температури 90-100°С додатково вводять глюкозу з розрахунку до 0, 05 кг на 1 кг цукру, а в кожну з частин з поділеної карамельної маси додають барвник відповідного кольору, охолоджують до температури 60-70 °С та проводять насичення киснем, шляхом їх багаторазового ручного розтягування та накладання до отримання джгутів карамельної маси заданих товщин та насичення кольору, після цього шляхом фасування та складання між собою джгутів заданого кольору та товщини, формують внутрішній об’ємний рисунок на всю довжину джгута карамельної маси і шляхом ручного розкачування на холодній поверхні формують зовнішню поверхню карамельної цукерки.

2. Спосіб виготовлення карамельних цукерок за п. 1, який відрізняється тим, що навколо сформованого внутрішнього об’ємного рисунку, формують з карамельної маси зовнішню оболонку.

3. Спосіб виготовлення карамельних цукерок за пп. 1-2, який відрізняється тим, що зовнішню поверхню карамельної цукерки формують у вигляді геометричного тіла.

Метод Олени Токар

Процес виробництва карамелі, який включає приготування цукрового сиропу, шляхом розчинення цукру у воді при перемішуванні та нагріванні суміші, уварювання цукрового сиропу, додавання до нього натуральних ароматизаторів, охолодження отриманої карамельної маси та додавання до неї лимонної кислоти та натуральних барвників, розділення карамельної маси щонайменше на дві частини, насичення киснем кожної частини, формування карамельних цукерок, який відрізняється тим, що до суміші води та цукру вносять патоку в кількості 0,35 кг на 1 кг цукру і в доведену до температури кипіння суміш додатково додають натуральний лимонний сік в кількості 10 мг на 1 кг цукру, потім здійснюють уварювання цукрово-патокового сиропу при температурі 140°С протягом 1,5 години, а насичення киснем карамельної маси здійснюють шляхом ручного розтягування даної маси, яку попередньо накидають на гак, виготовлений з харчової нержавіючої сталі.

У цій «солодкій історії» є ще один нюанс. Технологію, на яку Артему Хмизу та Олені Токар видали в Україні патенти, вже давно використовують кондитери в цілому світі для виробництва карамелі ручної роботи.

Наприклад, ось так виглядає процес виготовлення карамельок у варшавській цукерні Manufaktura Cukierków:

Ось так роблять карамель у сингапурському Made It Candy, заснованому 2009-го:

Канал Discovery теж зняв цікаве відео про виробництво карамелі:

А ось так роблять карамель у Майстерні карамелі:

«Технологія виробництва є відомою і поширеною в усьому світі, а її історія розпочалась ще 200 років тому. Найбільш відомою є англійська карамель в містечку Blackpool», – пояснює Олена Токар. Самі засновники LOL&POP запрошували тренера з Австралії, аби навчитись у нього секретам виробництва карамелі.

За такою ж технологією виготовляє свої цукерки, приміром, Рошен. Чи, скажімо, грецька кондитерська Сукре, що з’явилась у Києві наприкінці 2012 року (свого часу вона теж отримала в Україні патент на технологію виробництва карамелі, але наразі він не діє), та ще низка українських кондитерських – CaramellaRoom, Snoepjes чи Yum-Yum.

Практика, коли патент видають на модель чи технологічний процес, що вже існує в світі, поширена в Україні. Так, у грудні 2012 року львів’янин Віталій Голєв запатентував вішак для одягу. Згодом він вимагав від компанії JYSK сплатити йому авторську винагороду за ввезені в Україну вішаки. Більш продуктивними у патентуванні загальновідомих речей є брати Голіусови, теж львів’яни. Вони вже отримали патенти на зубочистки, планшетні комп’ютери, корки для пляшок, респіраторну маску тощо.

Коментар Андрія Дзюбана, співвласника Майстерні карамелі:

Даючи відповіді на поставлені Вами запитання, доречним буде зазначити, що предметом позову є порушення авторських прав на корисну модель виготовлення карамелі.

На сьогодні в світі запатентованою є безліч корисних моделей створення карамельних цукерок, кожна з яких є захищеною авторським правом. Використання будь-якої, із запатентованих на ринку моделей, передбачає надання власником патенту ліцензії на користування нею.

Отже, ключовою відмінністю нашої корисної моделі, яка робить її унікальною на карамельному ринку України, є абсолютна натуральність походження складових, що використовуються в процесі створення карамельних солодощів. Говорячи про спосіб приготування, слід розуміти, що однакова сукупність дій не завжди приводить до однакового результату, тим більше, коли йдеться про складові, які використовуються. Очевидне наслідування та копіювання саме корисної моделі зі сторони відповідача є порушенням авторських прав, яке захищене законодавчою базою нашої правової держави.

Очевидно, що реєструючи авторське право, ми переслідували ціль захистити цей бізнес від наслідування. Створюючи додатковий бар’єр для входу на ринок я використовую всі можливості для покращення конкурентного становища. Патентування – один з безліч способів які використовуються в бізнесі. Це елементарні речі.

Справу розглядатиме Галицький районний суд Львова – перше засідання призначили на 11 серпня.

Отримуй новини від «Закупів» на свою електронну скриньку
Answear UA

Сподобалось? Поділіться із друзями

PinIt

Новини інших ЗМІ

Loading...
Top