Фальшиве золото. Яку оливкову олію не варто купувати

В холодильнику чи спіжарці порядної львівської господині мусить стояти плящина-друга нерафінованої оливкової олії для салатів, соусу песто чи піци. Дослідження Центру експертиз «Тест» допоможе не помилитись у виборі цього корисного і поживного продукту.
Фото: www.walksofitaly.com

Фото: www.walksofitaly.com

Коли платиш за 250-грамову пляшку олії extra virgin кількадесят гривень, дуже прикро дізнатись, що вона не extra, не virgin чи й узагалі не оливкова олія. Фальсифікувати оливкову олію можна двома способами – додавши до неї дешевшу олію, приміром, рапсову, або ж продаючи під маркою extra virgin рафіновану оливкову олію чи купажі.

Аби виявити фальсифікацію, проводять кілька тестів. Аналіз жирнокислотного складу дозволяє з’ясувати, чи підмішували в оливкову інші олії. Аби дізнатись, чи олія належить до класу extra virgin, перевіряють її кислотність (яка не має перевищувати 0,8 г на 100 г в перерахунку на олеїнову кислоту). Ще один показник для ідентифікації оливкової олії – поглинання в ультрафіолеті. При довжині хвилі 270нм воно має становити не більше 0,22, при 232нм – не більше 2,5 для extra virgin.

Фахівці «Тесту» двічі – у 2010 та 2013-му – перевірили 17 зразків цього продукту і, як водиться, мають для господинь дві новини – хорошу і не зовсім.

Хороша новина в тому, що в усіх пляшках (а деякі з них перевіряли двічі, як видно із таблиці нижче) була лише оливкова олія, жодних інших олій в результаті аналізу жирнокислотного складу зразків в них не виявили.

Погана новина в тому, що далеко не в кожній пляшці олія була extra virgin.

У останньому дослідженні (2013 року) за показником кислотності усі 10 перевірених марок оливкової олії вклалися в норму, а от за другим показником (поглинання в ультрафіолеті) тест провалили три марки – Coopoliva, De Cecco і Monini.

У зразків, які перевіряли три роки тому, були проблеми як з одним, так і з іншим показником. Три олії – ABEA, Oscar і Ravika – не пройшли тест за обидвома показниками, ще чотири – Еллада, Costa d’Оro, ITLV та Monini – мали надто високий показник поглинання в ультрафіолеті.

Претензії були й до маркування продукту. На пляшках ТМ «Еллада» та Iberica годі було прочитати дату виготовлення та термін придатності, на пляшці з олією Creta d’Oro вказано термін зберігання 18 місяців, а за датами виходить, що 24, а на пляшці з олією Coopoliva шрифт надто дрібний. Претензії до маркування пляшок призвели і до зниження загальних оцінок.

Відмінну оцінку отримали лише чотири з 17 перевірених зразків оливкової олії – Carapelli, Borges, Премія та mana gea. Maestro de Oliva у 2010-му і Ravika у 2013-му отримали оцінку «добре».

Оливкова олія, яку варто купувати

olive-oil-test

Результати тестувань оливкової олії Центром експертиз «Тест»

Назва
Країна походження
2013 рік
2010 рік
Carapelli Італія 5
Ravika Туреччина 4 2 (EV)
Еллада Греція 3 (М) 2 (EV)
Елеон Греція 3
Costa d’Oro Італія 3 2 (EV)
Iberica Іспанія 3 (М)
Creta d’Oro Греція 2 (М)
De Cecco Італія 2 (EV)
Monini Італія 2 (EV) 2 (EV)
Coopoliva Іспанія 1 (М, EV)
Премія Іспанія 5
Borges Іспанія 5
mana gea Греція 5
Maestro de Oliva Іспанія 4
ABEA Греція 2 (EV)
ITLV Іспанія 2 (EV)
Oscar Іспанія 2 (EV)
За що було знижено оцінки:
М – маркування
EV – невідповідність вимогам до олії класу extra virgin.

Більше подробиць дослідження 2013 року шукайте тут, 2010 року – тут.

Отримуй новини від «Закупів» на свою електронну скриньку

 

Answear UA

Сподобалось? Поділіться із друзями

PinIt

Новини інших ЗМІ

Loading...
Top